Науково-практична Інтернет-конференція 20.04.2016 - Секція №4
На сьогодні однією з основних тез державної політики у сфері господарювання є спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція). Одним з елементів такого спрощення є скасування застосування суб’єктами господарювання в своїй діяльності печаток, що є мало виправданим, бо, як наслідок, може спричинити збільшення ризику вчинення протиправних дій як з боку суб’єктів господарювання, так і інших учасників господарських правовідносин, сприяти фальсифікації документів, що супроводжують ведення бізнесу, та мати негативні наслідки для результатів господарської діяльності окремих суб’єктів в цілому.
06 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15 квітня 2014 року №1206-VII (далі - Закон №1206-VII) [1]. Зокрема цей Закон передбачив зміни в сфері правового регулювання застосування печаток суб’єктами господарювання. Ним були внесенні зміни до Господарського, Цивільного та Господарського процесуального кодексів України (далі – ГК України, ЦК України та ГПК України відповідно) щодо обов’язку застосування печаток в господарській діяльності згідно з якими: суб’єкт господарювання може мати печатки (ч. 1 ст. 58 ГК), тобто, наявність печатки - це його право, а не обов’язок; обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін (абз. 3 ч. 2 ст. 207 ЦК України).
Метою цього Закону визначалося спрощення і прискорення процесу створення нового суб’єкта господарювання шляхом переходу від обов’язку до права використання в своїй діяльності печатки. Таким чином відбувся перехід від імперативу до диспозитиву застосування такого захисного інструменту як посвідчення документів шляхом прикладення печатки.
З прийняттям вищевказаного Закону утворилася колізія норм в законодавстві, виникла неузгодженість між правом суб’єкта господарювання на використання печатки, передбаченим ГК України та ЦК України, і обов’язком, який закріплений низкою спеціальних законів, що регулюють господарсько-правові відносини у різних сферах економіки. Так, у Законі України «Про видавничу справу» зазначається, що підпис керівника суб’єкта господарювання (чи уповноваженої ним особи) на заяві про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції скріплюється печаткою (ст. 13) [2]. Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при проведенні  розрахунків у касах певних підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку (ст. 9) [3]. Ще одним законом, Законом України «Про інститути спільного інвестування», закріплюється, що підпис на бюлетені уповноваженої особи учасника корпоративного фонду, який є юридичною особою, повинен бути засвідчений печаткою такої юридичної особи (ч. 5 ст. 31) [4]. Перелік прикладів не є вичерпним, існують й інші закони, які нівелюють право на використання печатки, визначаючи це обов’язком.
10 березня 2016 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними - особами підприємцями» №4194 (далі - проект Закону №4194) [5]. Одним із завдань цього законопроекту є узгодження законодавства шляхом виключення положень щодо обов'язковості застосування суб’єктами господарювання печатки у своїй діяльності.
Порівнюючи Закон №1206-VII і проект Закону № 4194, можна відмітити наступне. Закон № 1206-VII окрім права використання печатки, визначає і обов’язок, зокрема у випадках письмової домовленості сторін про обов’язок скріплення правочину печаткою (абз. 3 ч. 2 ст. 207 ЦК України) або при посвідченні довіреності за наявності печатки (ст. 28 ГПК України).
У проекті Закону №4194 виключається обов’язок застосування печаток (не залежно від їх наявності) при посвідченні довіреності або інших документів. Крім того, сторони господарських правовідносин позбавляються можливості обирати печатку обов’язковим реквізитом правочинів, шляхом виключення абз. 3 ч. 2 ст. 207 ЦК України, де зазначається: «Обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін».
Також, з прийняттям проекту Закону № 4194 стаття 581 ГК України буде доповнена ч. 4 наступного змісту: «Відсутність відбитку печатки на документі (угоді, правочині) не може бути підставою для визнання його недійсним (неукладеним, невчиненим)».
Виключення абз. 3 ч. 2 ст. 207 ЦК України та викладення ч. 4 ст. 581 ГК України в редакції цього проекту невиправдано звузить права учасників господарських відносин на застосування печатки, оскільки полегшення в веденні бізнесу ці дії не створюють (за чинним законодавством учасники вправі як обирати печатку обов’язковим реквізитом, так і відмовитися від її застосування в правочині), проте збільшує ризики вчинення протиправних дій з боку окремих суб’єктів шляхом підроблення документів, якими оформлюються відносини у сфері господарювання.
Таким чином, проект Закону № 4194 передбачає майже повний відхід від застосування печаток в своїй діяльності суб’єктами господарювання, залишаючи його атрибутом, який не є носієм юридичної сили. 
Незважаючи на лібералізацію процесу ведення бізнесу, прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями» від 10 березня 2016 року № 4194 обмежить осіб у праві вибору такого інструменту запобігання протиправним діям, як обов’язкове застосування печаток суб’єктами господарювання за наявності таких в них. Наявність печатки мінімізує ризик підроблення документів.
Вважаємо, що усунувши вимоги проекту Закону № 4194 в частині виключення з законодавства положень про обов’язкове застосування печатки (за наявності) при посвідченні правочинів та документів, проект зможе прибрати колізію між правом та обов’язком застосування печатки без шкоди для господарських правовідносин. Також, частковим вирішенням проблеми колізії норм права та обов’язку використання в своїй діяльності суб’єктами господарювання печатки буде викладення ч. 1 ст. 581 ГК України в наступній редакції: «1. Суб’єкт господарювання може мати печатки, а також може визначати в установчих документах умови їх обов’язкового застосування».
Приведені пропозиції не суперечать меті та завданням як Закону № 1206-VII, так і проекту Закону № 4194 – вдосконаленню правового регулювання використання печаток у господарській діяльності, що сприятиме усуненню колізій законодавства та убезпечить спрощення умов ведення бізнесу.
 
Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу: Закон України від 15.04.2014 року №1206-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/law/
2. Про видавничу справу: Закон України від 05.06.1997 року № 318/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/
3. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws
4. Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 року № 5080-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws
5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними – особами підприємцями: Проект Закону від 10.03.2016 року №4194 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua
     
Науковий керівник: Зубатенко Олена Миколаївна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри цивільного, трудового та господарського права юридичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара. {jcomments on}