Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №5
Питання ефективності забезпечення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду завжди були актуальними і постійно привертають увагу науковців та практиків [1].
Особливо це стосується у сфері протидії організованій злочинності, де необхідно вивчити роль кожного члена організованої групи чи злочинної організації, щоб кожний з них, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура [1].
За таких умов важливим резервом є комплексне використання форм, методів та засобів оперативно-розшукової діяльності [2; 3] під час документування діяльності організованих злочинних формувань. 
Аналіз наукових праць фахівців у сфері протидії організованій злочинності серед яких: М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, М.Л. Грібов, О.О. Дульский, Я.Ю Кондратьєв, М.В. Корнієнко, І.П. Козаченко, Д.Й. Никифорчук, М.А. Погорецький, Є.Д. Скулиш та інші свідчить про те, що питання обраної нами тематики вивчалися науковцями під час дослідження використання можливостей застосування форм, методів та засобів у сфері протидії злочинності.
Разом з тим у зв’язку з постійним «розвитком» організованої злочинності питання оперативно-розшукового документування набувають все більшої актуальності.
Докази, що становлять сукупність, як підґрунтя для притягнення особи до кримінальної відповідальності, можуть одержуватися лише з дотриманням кримінально-процесуальної процедури. 
У кримінальному проваджені підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання [1].
На нашу думку, виявлення, фіксація та збереження вказаних доказів неможлива без організації належного оперативно-розшукового документування. 
Оперативно-розшукове документування – це процес здійснення оперативно-розшукових заходів щодо виявлення та фіксації фактичних даних, які мають значення для попередження й розкриття злочинів, з метою використання їх як докази у кримінальному судочинстві. Виявлені у процесі документування фактичні дані використовують для одержання доказів шляхом проведення певних слідчих дій. 
У процесі документування виявляють і закріплюють фактичні дані про подію злочину; причетність розроблювальних осіб до підготовки або вчинення злочину; обставини, що обтяжують або зм’якшують відповідальність винних, а також характеризують їхня особистість; характер і розмір збитку, вчиненого злочином; місцезнаходження знарядь вчинення злочину, викрадених або нажитих злочинним шляхом цінностей; умови, що сприяють здійсненню злочинів. Окрім цього, під час оперативно-розшукового документування здійснюються заходи, щодо виявлення осіб, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні та предметів, які мають доказове значення, фіксуються дії розроблювальних осіб для подальшого використання отриманих даних у процесі розслідування злочину [4].
Оперативно-розшукове документування здійснюється в рамках оперативно-розшукової справи чи кримінального провадження.
Оперативно-розшукова справа – форма накопичення та систематизації матеріалів ОРД, а також документів, які містять відомості щодо підстав, умов, планів, організації, тактики, перебігу й результатів проведення оперативно-розшукових заходів [4].
У рамках ОРС для документування діяльності організованих злочинних груп та злочинних організацій дозволяється здійснювати весь комплекс оперативно-розшукових заходів передбачених оперативно-розшуковим законодавством.
Після порушення кримінального провадження оперативно-розшукове документування здійснюється за дорученням слідчого шляхом застосування негласних слідчих (розшукових) дій [5].
Для оперативно-розшукового документування використовують негласні сили та засоби, можливості державних, в тому числі, правоохоронних органів, представників громадських організацій, допомога фахівців різних сфер знань. Виявлення факт. даних у процесі. Для закріплення виявлених даних застосовують заходи щодо забезпечення їхнього збереження і можливості використання в процесі розслідування.
Оперативно-розшукове документування здійснюють із урахуванням часу, необхідного для виявлення та закріплення фактичних даних, що свідчать про злочинні дії осіб. Кінцеві терміни оперативно-розшукового документування не можуть перевищувати строків ведення оперативно-розшукових справи. У період реалізації оперативно-розшукове документування може бути продовжене для надання сприяння органам досудового розслідування в забезпеченні швидкого, повного та об’єктивного розслідування кримінального провадження на підставі оперативно-розшукового та кримінально-процесуального законодавства.

Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua
2. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII. URL: http://zakon.rada.gov.ua
3. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 № 3341-XII. URL: http://zakon.rada.gov.ua
4. Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / відп. ред.: В.В. Коваленко, Є.М.Моісєєв, В.Я. Тацій, Ю.-Т. 6. Оперативно-розшукова діяльність поліції (міліції). Київ: Атіка, 2010. 1128 с.
5. Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: наказ Генеральної Прокуратури України, МВС України, СБ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 {jcomments on}