Міжнародна науково-практична конференція 18.06.20 - СЕКЦІЯ №2
Адміністративне право за своїм глибинним призначенням є «право забезпечення і захисту прав людини», що утворює суть усієї трансформації теорії і практики українського адміністративного права на сучасному етапі [1, с. 67]. 
Зазначені вище теоретичні постулати мають прямий зв’язок із основними принципами правової держави, розробленими у теорії держави і права і, зокрема принципом правової захищеності людини й громадянина. Так, С. С. Алєксєєв, розкриваючи сутність цього принципу, зазначав, що людина у процесі свого життя створює різні суспільні організаційні форми свого буття та встановлює необхідні норми поведінки і в цьому сенсі право і держава похідні від людини [2, с. 93].
У цій частині досить важливо у дослідженнях різних соціальних феноменів враховувати суть і природу самої людини, зокрема її духовну, творчу природу та можливості реалізації такої свободи як для самої людини так і суспільства, держави. У зв’язку із цим виникають потреби і проблеми, з одного боку, в особливостях вияву такої творчої свободи в недосконалому суспільстві, з іншого – якість діяльності недосконалої держави щодо утворення безпечних умов захисту такого права при його порушенні і реалізації. 
Безумовно формальним втіленням такої природи є низка правових норм у яких закріплені права і свободи і, зокрема, наш предмет дослідницької уваги – право інтелектуальної власності на комп’ютерні програми і його адміністративно-правова захищеність. 
Адміністративно-правовий захист природно пов'язаний із інститутом адміністративної відповідальності. Зазначений інститут не може бути просто формою державно-правового, адміністративного примусу через закріплення заборонного змісту правових норм та імперативного способу їх застосування, а також внаслідок встановлення лише обов’язків дотримання і утримання від дій громадян, тобто виступати, так би мовити, елементом механізму каральної діяльності органів публічної влади як самоцілі. Адже будь-який  соціально-правовий інститут потрібно розглядати у системі, виходячи із його природи призначення, інтересів людини, суспільства і держави, загальної мети права, що є в суті і є над суттю, його цілей сприяння творчої свободи і завдань держави і самої людини в удосконаленні правовідносин. 
Вітчизняними фундаментальними дослідженнями у сфері адміністративної відповідальності підтверджено, що адміністративно-деліктні норми не діють самі по собі, а у взаємозв’язку із дією адміністративно-правових норм, що забезпечують правомірну діяльність суб’єктів права. Тому сучасне місце інституту адміністративної відповідальності у сфері захисту права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми, за нашим переконанням, потрібно досліджувати з погляду мети і цілей, наприклад, правових норм закріплених у Директивах Ради Європейського співтовариства № 91/250/ЄЕС від 14.05.1991 р. та Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2009/24/ЄС від 23.04.2009 «Про правову охорону комп’ютерних програм»; Директиви Європейського парламенту і Ради ЄС № 2004/48/ЄС від 29.04.2004 р. «Про забезпечення прав на інтелектуальну власність» та ін. подібних актів, пов’язаних із ними правових норм міжнародного права та національного законодавства України.
У цілому і насамперед зазначена потреба і водночас проблема повинна отримати своє задоволення і вирішення в чіткій інтерпретації поняття «адміністративно-правова захищеність права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми». Тобто загальний зміст принципу правової захищеності суспільних відносин повинен бути розгорнутий в системі і її елементах із урахуванням особливостей сфери дослідження.
Адміністративна відповідальність, як і інші види юридичної відповідальності, має індивідуальний характер. Тому її правильна інтерпретація у законодавстві повинна бути зв’язана із проблемою «дотримання прав людини», конкретного автора. У сфері дослідження це означає, що інститут адміністративної відповідальності є одним із функціональних сфер механізму публічно-правового регулювання забезпечення безпечних (захист інформації), рівних (автор і хто створює умови авторства), соціально справедливих умов (забезпечення чітко визначених публічно-правових гарантій авторства у законодавстві) самореалізації людиною своєї публічно визнаної свободи інтелектуальної діяльності, системи прав, у т.ч. самозахисту, що надають реальну можливість захистити авторство на комп’ютерну програму
Зазначений механізм має в своїй основі розроблену науковцями загальну класифікацію соціально-економічних прав і свобод і отримує чіткі адміністративно-правові взаємозв’язки для реалізації захисних правових норм у адміністративно-деліктних відносинах. 
З іншого боку для чіткої інтерпретації інституту адміністративної відповідальності у законодавстві потрібна також класифікація прав, у т.ч. самозахисту, що надають реальну можливість захистити авторство на комп’ютерну програму. На сьогодні такі правові можливості (конкретні права і обов’язки) людина вимушена шукати у складній для розуміння сукупності нормативно-правових актах, що не сприяє ефективності (оперативності) попередження та припинення правопорушення у мережі Інтернет. Тому важливим на даний час здійснити наукову класифікацію як охоронних прав громадян у сфері захисту права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму так і захисних, у т.ч. у взаємовідносинах із державними органами. 
Отже, сучасна інтерпретація адміністративно-правової захищеності права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми пов’язана із наступними тезами :
1) інтерпретація будь-якого соціального феномену пов’язана із людиною і її потребами. На цих підставах і необхідно досліджувати якість духу і букви права інтелектуальної власності; 
2) на основі формування класифікації охоронних прав у сфері права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, у т.ч. самозахисту, що надають реальну можливість захистити авторство на комп’ютерну програму, необхідно визначити поняття «адміністративно-правова захищеність права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми» та формулювати функціональні принципи;
3) на основі попередньо проведеної класифікації способів порушень авторського права на комп’ютерну програму необхідно сформулювати чітку систему адміністративно-деліктних норм у законодавстві. 

Список використаних джерел:
1. Виконавча влада і адміністративне право / [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. Київ: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002. 668 с.
2. Теория государства и права: учебник / кол. авт; [под общ. ред. С.С. Алексеева]. Москва: 1998. 457 с. {jcomments on}