Міжнародна науково-практична конференція 15.04.21 - СЕКЦІЯ №1
Правова культура є різновидом загальної культури, яка складається з духовних і моральних цінностей, що є частиною правової дійсності. Вона знаходить прояв у діяльності особи, і в цьому змісті правова культура розуміється як напрям мислення, норми і стандарти поведінки. До загальних рис правової культури відносяться властивості, притаманні всім видам культури, як умови, способу і результату діяльності особи і суспільства, в процесі якої відбувається розвиток людських сил і відносин, самої особи в усій різноманітності її людських виявлень [1, с. 305].
Отже, правова культура – це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового процесу і відбивають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності. Це глибоке знання і розуміння права та свідоме виконання його вимог [1, с. 306]. 
У сучасних умовах питання формування правової культури молоді є доволі актуальним. Чому ми акцентуємо увагу саме на правовій культурі молоді? Тому, що молоді громадяни перебувають на перехідній стадії до соціальної зрілості; молодь – це майбутнє розбудови правової держави. Сучасна молодь – це великий науковий та політичний потенціал нашої держави. Молоді люди є свідками багатьох змін у різних сферах суспільного життя. При цьому, студентство – це найбільш активна частина суспільства, яка здатна впливати і втілювати в життя зміни. Таким чином, теоретичне, правове і практичне вирішення проблем, пов’язаних з правовою культурою молоді, здатне сприяти вихованню поваги до закону та створить підґрунтя для розвитку правової демократичної держави, що є основним завданням українського суспільства. Як зазначає В. Кравчук, «саме молодь, не залякана репресіями часів тоталітаризму, вільна від радянської спадщини, критична і з законними претензіями на провідне місце у суспільстві, може відкрито висловлювати своє незадоволення існуючим режимом чи державною політикою, будь-якими негативними явищами» [2, с. 65].
Одне з перших визначень поняття «молодь» було сформульоване в 1968 році російським соціологом В.Т. Лісовським. Він зазначав, що молодь – покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в певному віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні і інші соціальні функції. Залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 35 років [3]. Відповідно до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років [4]. А згідно з віковою класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я молодим вважається вік 25-44 років [5].
Інформаційним агентством УНІАН були оприлюднені результати бліц-опитування, яке було проведено серед молоді в День Конституції України. Вони показали, що 7% молодих людей зверталися до Конституції через особисту зацікавленість. 16,23 % молодих людей зізналися, що знайомства з Конституцією у них і досі не відбулося, 6,84% (з вищезазначеної категорії) не вбачають у цьому документі нічого корисного і цікавого. Лише 16% опитаної молоді вважає, що у повній мірі користується конституційними правами громадянина України, тоді як 12% молоді відповіли, що взагалі не користуються ними, а 8% – що нічого не знають про свої права. Та все ж переважна більшість – 64% опитаних – відповіли, що користуються своїми конституційними правами частково [6].
Як бачимо, рівень правової культури сучасної молоді в Україні є недостатнім. Тому вельми важливого значення у процесі формування особистості набуває правове виховання, яке є частиною ідейно-політичного й морального виховання громадян. Необхідність правового виховання молоді полягає, насамперед, в засвоєнні моральних цінностей та подоланні упереджених і застарілих, рудиментарних поглядів, що буде прерогативою побудови держави соціально-демократичного спрямування.
Основними цілями правового виховання молоді, як слушно вказує Т.О. Коломоєць, є
[7, с. 53-55]:
1) підвищення рівня правових знань;
2) формування і розвиток правосвідомості;
3) формування правової вихованості та культури;
4) вироблення таких якостей, як повага до права, переконаність у його необхідності та корисності;
5) почуття законності та правового обов’язку;
6) непримиренність до правопорушень;
7) готовність, вміння і звичка діяти завжди правомірно й активно;
8) участь у застосуванні норм демократичного права і їх вдосконаленні.
Правосвідомість громадян впливає на процес державотворення, значною мірою – на формування правової держави та створення цивілізованого правопорядку в країні. Саме тому молодь повинна бути правосвідомою, адже правова культура визначається не лише як сукупність знань про свої права та обов’язки, але й як діяння особи, що відповідають чинному законодавству.
XXI століття – це час великих суспільних перетворень, період формування української правової держави та громадянського суспільства, пора, коли потрібно стрімко змінювати не тільки хід думок, але й почуття людей. Тому у правовому вихованні слід зосередити зусилля не тільки на правовій поінформованості суспільства, а й на внутрішньому світі людини – зрозуміти позитивні риси та недоліки, сформовані вихованням і які проявляються в правомірній або протиправній поведінці. Це допоможе не лише узагальнити набутий позитивний досвід, але й проаналізувати помилки виховання молоді, бо останнім часом цьому майже не приділяється уваги.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, варто зробити висновок, що рівень правової культури молоді в сучасному світі потребує підвищення, адже молодь – це стратегічний ресурс розвитку правової демократичної держави. Саме від молоді залежить подальший розвиток та формування майбутньої держави і побудови справжнього громадянського суспільства, рівень життя та забезпечення виконання перспективних ідей та реформ, що зараз є актуальними цілями на шляху до розвитку України. І що би не прогнозували аналітики, «майбутнє України буде таким, яким його зроблять ті, хто сидить нині за студентськими та учнівськими лавами» [2, с. 67]. 
   
Список використаних джерел:
1. Кравчук М. В. Теорія держави і права (опорні конспекти): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. 3-є вид., змін. й доп. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 524 с.
2. Кравчук В. М. Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві. Підприємництво, господарство і право. 2003. № 12. С. 65-67.
3. Мачуліна І. І. Соціологія молоді: конспект лекцій. Дніпродзерджинськ, 2013. 92 с.
4. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України № 2998-XII від 5 лютого 1993 року. Редакція від 09.08.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12#Text
5. Визначення віку, з якого особа може вважатися особою похилого віку. 11.12.2018. URL: https://cutt.ly/McXXAHW 
6. Українська молодь вважає розділ про права, свободи та обов’язки громадян найкориснішим у Конституції: Українська Гельсінська спілка з прав людини. URL: https://helsinki.org.ua/articles/ukrajinska-molod-vvazhaje-rozdil-pro-prava-svobody-ta-obov-yazky-hromadyan-najkorysnishym-u-konstytutsiji/
7. Коломоєць Т.О. Актуальні проблеми та цілі правового виховання молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Ужгород, 2015. С. 53-55.