Міжнародна науково-практична конференція 25.11.21 - СЕКЦІЯ №1
Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) створена в 1919 р., є спеціальною установою ООН та міжнародною глобальною організацією зі спеціальною компетенцією, що сприяє дотриманню прав людини, гармонійному соціально-економічному розвитку народів світу шляхом запровадження та контролю за дотриманням міжнародних стандартів праці. МОП здійснює наукові дослідження, готує кадри для створення умов забезпечення потреб якомога більшої кількості людей світу у харчуванні, житлі, здоров’ї, освіті, культурі, гідній праці. Участь в організації є закритою, оскільки потребує згоди 2/3 делегатів Генеральної Конференції. На сьогодні МОП об’єднує 187 держав-учасниць [1].
У преамбулі Статуту МОП проголошується першочергова необхідність захисту жінок, дітей та підлітків. Крім того в ній відображено основні мотиви створення МОП: 1) гуманістичний мотив – неприпустимість виправдання та поширення експлуатації, соціальної несправедливості, важких умов праці та життя робітників; 2) внутрішньо­політичний мотив – боротьба працівників за свої права; оскільки без поліпшення умов життя і праці, цей процес може набрати революційних форм, що порушить мир і гармонію у світі; 3) економічний мотив – заохочення соціальних реформ, які впливають на конкурентоспроможність національних економік та обумовлюють можливості поліпшення становища працівників у їх країнах; 4) зовнішньополітичний мотив – загального і тривалого миру можна досягти тільки на основі соціальної справедливості [2].
Одним із основних напрямів діяльності МОП є нормотворчість – розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем, створення і прийняття міжнародних норм праці у вигляді конвенцій та рекомендацій задля здійснення цієї політики. Таким чином декларації, конвенції, рекомендації МОП містять в собі міжнародні трудові норми. Ратифіковані конвенції стають юридично обов’язковими, імперативними актами.
Основоположні документи Міжнародної організації праці також містять в собі фундаментальні принципи та норми гендерної рівності та заборони дискримінації. Всього в історії МОП було прийнято 4 урочисті декларації, які можна розглядати як джерела загальноприйнятих міжнародних принципів і норм трудового права [3, с. 293-294].
І. Філадельфійська декларація 1944 р. (ILO Declaration of Philadelphia concerning the aims and purposes of the International Labour Organisation) стосувалась цілей та завдань МОП, яку з годом було покладено в основу Статуту організації. В Декларації визначалися основні принципи, на яких базується організація: праця не є товаром; свобода слова і профспілкової діяльності є необхідною умовою постійного прогресу; злидні в будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; боротьба зі злиднями повинна вестися з неослабною силою в кожній державі і шляхом постійних і об’єднаних міжнародних зусиль, при яких представники робітників і підприємців, користуються рівними правами з представниками Урядів, приєднаються до них у вільному обговоренні і прийнятті демократичних рішень з метою сприяння загальному добробуту. При цьому, важливим є наголос на універсальності зазначених принципів для міжнародного права. А саме, в ч.V зазначається: «що принципи, викладені в даній Декларації, можуть бути повністю застосовні до всіх народів і що, в той час як метод їх застосування повинен бути визначений з належним урахуванням стадії соціального і економічного розвитку, досягнутої кожним народом, прогресивне застосування їх до народів, ще залежних, а також до тих, які вже отримали самоврядування, є завданням всього цивілізованого світу» [4].
ІІ. Друга декларація 1964 р. (ILO Declaration concerning the Policy of «Apartheid» of the Republic of South Africa) була присвячена протидії апартеїду – офіційної політиці расової дискримінації, сегрегації та гноблення в Південній Африці. В 1960-1970-х рр. боротьба з апартеїдом була визнана пріоритетним напрямом роботи ООН та МОП. Після падіння режиму апартеїду Декларація була визнана застарілою та відмінена. Однак, з того часу, як визначає Оксфордський словник, сегрегація за будь-якими ознаками може також називатися апартеїдом за аналогією з історичної сегрегацією в ПАР [5].
ІІІ. Третя Декларація МОП 1998 р. (ILO Declaration on Fundamental Principles and Rights at Work) стосується основоположних принципів і прав в сфері праці та механізмів їх реалізації. Метою є пошук соціально-політичних рішень проблем, пов’язаних з процесами глобалізації. Декларація визначає умовний соціальний мінімум, якого має дотримуватися будь-яка держава, використовуючи для цього всі наявні у її розпорядженні засоби та з повним врахуванням притаманних їй особливостей.
В даній Декларації зазначається, що оскільки усі її члени вступили до МОП вільно, цим самим вони підтримали принципи та права, закріплені у Статуті та взяли на себе зобов'язання добиватися реалізації усіх цілей Організації. Країни-учасниці мають зобов'язання дотримуватися, зміцнювати та добросовісно реалізовувати принципи, що стосуються основних прав, а саме: 1) свобода асоціації та реальне визнання права на ведення колективних переговорів; 2) скасування усіх форм примусової чи обов'язкової праці; 3) реальна заборона дитячої праці; та 4) недопущення дискримінації в області праці та занять.
Третя Декларація характеризується заохочувальним характером, водночас має конкретні механізми реалізації, що складаються з двох елементів [6, с. 132]. По-перше, принципово наголошується, що навіть ті члени Організації, які не ратифікували основоположні Конвенції, все рівно мають вищезазначені зобов’язання, що випливають вже з самого факту їхньої участі [7]. А тому проводяться щорічні заходи по реалізації зусиль з дотримання основоположних принципів та прав державами-учасницями МОП, які не ратифікували зазначену декларацію. Такі держави щороку готують доповіді та визначають шляхи усунення перешкод на шляху реалізації принципів та прав в сфері праці та визначають напрями технічного співробітництва. По-друге, це підготовка під керівництвом Генерального директора Міжнародного бюро праці (МБП) глобальної доповіді для щорічної Міжнародної конференції праці. Першопочатково така доповідь присвячувалась одному з фундаментальних принципів роботи МОП (свободі об’єднань та колективних переговорів, недопущення примусової праці, забороні дитячої праці, недопущення дискримінації в трудовій сфері), а з часом стала охоплювати більше питань з метою розгляду цілого ряду проблем з попередніх докладів та визначення стратегічних цілей на майбутнє.
ІV. Четверта декларація МОП 2008 р. (ILO Declaration on Social Justice for a Fair Globalization) про соціальну справедливість з метою справедливої глобалізації. Вона визначила стратегічні завдання для реалізації програми гідної праці: сприяння зайнятості завдяки формуванню стабільного інституційного та економічного середовища; розробка та розширення заходів соціального захисту та забезпечення працівників; сприяння соціальному діалогу та трипартизму, як форми соціального партнерства, у якій виступають три сторони: роботодавці, працівники й держава; дотримання, сприяння та реалізація основоположних прав та принципів у сфері праці, які мають особливу важливість. При цьому підкреслюється, що «гендерну рівність та недопущення дискримінації слід розглядати як всеохоплюючі питання у рамках зазначених стратегічних завдань» [8; 9].
Україна є членом МОП з 1954 року, а у 2012 приєдналась до Програми реалізації гідної праці. Конституція України, орієнтуючись на основоположні Декларації МОП, закріплює принцип рівних прав чоловіків та жінок в Україні. Ці положення деталізуються на рівні галузевого законодавства та підзаконних нормативно-правових актів України. Варто зауважити, що з метою стратегічно визначеного курсу України на реалізацію законодавства у зазначеній сфері ухвалено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року, Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року та інші акти.
    
Список використаних джерел:
1 International Labour Organization. Member states. Список країн. URL: https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/how-the-ilo-works/member-states/lang--en/index.htm (дата звернення: 25.10.2021).
2. Статут Міжнародної Організації Праці. Міжнародна організація праці; Статут, Декларація, Міжнародний документ від 28.06.1919. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_154#Text (дата звернення: 26.10.2021).
3. Лушников А.М., Лушникова М.В., Тарусина Н.Н. Гендер в законе: монография. М.: Проспект, 2021. 480 с.
4. Декларація стосовно цілей та завдань Міжнародної організації праці Міжнародна організація праці; Декларація, Міжнародний документ від 10.05.1944. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_328#Text (дата звернення: 22.10.2021).
5. Apartheid (англ.). Oxford Dictionary of English. OxfordDictionaries.com [en]. URL: https://www.lexico.com/definition/apartheid (дата звернення: 24.10.2021).
6. Богатыренко З.С. Новейшие тенденции в нормотворческой деятельности Международной организации труда. Труд за рубежом. 2003. № 3. С. 129-158.
7. Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці Міжнародна організація праці; Декларація, Міжнародний документ від 18.06.1998. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_260#Text (дата звернення: 23.10.2021)
8. Декларація МОП про соціальну справедливість в цілях справедливої глобалізації: прийнята Міжнар. конф. праці на її 97-й сесії 10 черв. 2008 р. Труд за рубежом. 2008. № 4. С. 142-156.
9. ILO Declaration on Social Justice for a Fair Globalization URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/dgreports/cabinet/documents/genericdocument/wcms_371208.pdf (дата звернення: 23.10.2021).